Гуща Ірина Віталіївна

Місце  роботи: Жуківська загальноосвітня школа І – ІІ  ступенів, с.Жуківка,  Куликівського району, Чернігівської області.
  
Стаж роботи:    19 років
  
Кваліфікаційна категорія:   I категорія

Педагогічне кредо:  
Щоб бути чудовим педагогом  - треба любити те, що викладаєш,
                        і любити тих, кому викладаєш.

     Власний особистісний і педагогічний портрет:  
       Скільки себе пам’ятаю - я вчитель. Іншої мрії в мене не було і бути , мабуть, не могло, бо "виросла " в школі (мій тато працював вчителем). А ще в мене були добрі наставники. Я і зараз вважаю свою першу вчительку взірцем, а її стиль роботи прагну наслідувати.      
      Кожного дня, переступаючи поріг своєї рідної  школи, я зустрічаю допитливі теплі погляди своїх учнів. Вони навперебій вітаються зі мною, туляться до мене. Саме з цими дітками  хочеться поділитися своїми знаннями, уміннями, зробити їх щасливими. Такі почуття наповнюють моє серце радістю, світлом, роблять його молодим.

      Я щаслива своєю професією. Адже тільки діти наділяють мене внутрішньою енергією, спонукають до творчості, вселяють надію, прислухаються до кожного мого слова, наслідують кожен рух. Моя мета - знайти у  кожного учня творче зернятко, а потім його проростити. Можливо, не  всі діти  здатні успішно виконати  поставлені навчальні завдання, однак усіх без винятку  я намагаюсь виховати щиросердними, чуйними, добрими, вселити віру у власні сили та можливості.                              

       Попри всю складність нашого буття я буду віддана школі серцем і душею, працювати творчо, знаходити шляхи навчання та виховання не заради похвали та нагород, а тому, що інакше не можу жити. І якби мені довелось починати спочатку, я була б вчителем, це дуже щиро.

Презентація досвіду
Для якісного перегляду, потрібно завантажити на комп*ютер

Опис педагогічного досвіду з проблеми: «Розвиток креативного мислення шляхом
застосування нестандартних технік малювання »

На посаді вчителя образотворчого мистецтва в Жуківській ЗОШ I-II ст.я працюю з 1995 року. Закінчила Чернігівський державний педагогічний університет ім Т.Г.Шевченка. Загальний педагогічний стаж роботи 19 років. За результатами попередньої педагогічної атестації 2013 року маю кваліфікаційну категорію «спеціаліст I категорії». Викладаю предмет у 5-7 класах.


Розвивати творчі здібності, креативне мислення можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Тому своїм завданням вважаю - управляти процесами творчого пошуку учнів, йдучи від простого до складного: створення ситуації, що сприяє творчій активності та спрямованості дитини, розвиток її уяви, асоціативного мислення, здатності розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.


Одним з ефективнішим засобом досягнення мети є використання нетрадиційних технік малювання, які забезпечують позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяють розвитку креативного мислення. Креативність - це активність, що втілюється в продуктах творчості завдяки їй людина виражає себе, свій внутрішній світ, змінюючи його. Вона творить не тільки зовнішній світ, але й свій власний (внутрішній). Зображувальна діяльність є улюбленим видом діяльності дитини. Малювання - найперший і доступний спосіб вираження на папері своїх думок і переживань. Саме в малюванні з’являється можливість зрозуміти характер, творчі можливості дитини. Саме творчість допомагає дитині звільнитись від шаблонних дій, розмірковувати, самостійно приймати рішення. От чому розвиток творчих здібностей, креативного мислення є провідним у моїй роботі з дитиною.
Вважаю,щоб виховати творчу особистість, самому вчителю треба бути творчою людиною, професіоналом у своїй справі. Творчо викладати – означає постійно шукати нові шляхи активізації діяльності учнів на всіх етапах навчальної роботи, шукати нові, оригінальні форми пояснення матеріалу, вдосконалюватися самому, переймати досвід кращих вчителів. Учитель повинен вчитися протягом всього життя, прагнучи досягти вершини своєї педагогічної майстерності. Сучасному вчителеві необхідно вибрати те «зерно», що дасть змогу створити свою методику . У творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості.
Творчий підхід учителя до побудови та проведення уроку, насиченість різноманітними прийомами, методами та формами викладання зможуть забезпечити його ефективність.
І перед собою ставлю ряд певних обов'язків: не тільки навчити дітей малювати, але й зробити їх гідними послідовниками тих духовних цінностей, які заповіли нам талановиті предки. Я намагаюсь зробити свої уроки радісним відкриттям прекрасного, використовую твори літератури, музики, комп'ютерні презентації. Без них просто неможливо створити емоційну атмосферу для сприйняття.
Творчий підхід учителя до побудови та проведення уроку, насиченість різноманітними прийомами, методами та формами викладання зможуть забезпечити його ефективність.
І перед собою ставлю ряд певних обов'язків: не тільки навчити дітей малювати, але й зробити їх гідними послідовниками тих духовних цінностей, які заповіли нам талановиті предки. Я намагаюсь зробити свої уроки радісним відкриттям прекрасного, використовую твори літератури, музики, комп'ютерні презентації. Без них просто неможливо створити емоційну атмосферу для сприйняття.
Хай надалі надихає вас мистецтво,
А палітра хай натхнення надає.
Ми бажаємо вам віри у прекрасне,
Бо воно тепло і радість всім несе.


Розвиток креативності як здатності до творчості набуває сьогодні такої значущості тому, що вона є базовою якістю особистості, її ядром.. Оскільки заявлена концепцією освіти XXI століття особистісне орієнтована модель має впроваджуватися у життя, час повернутися обличчям до природної здібності дитини творити, підтримати , забезпечити для прояву сприятливі умови, стимулювати прагнення дітей робити по-своєму, виявляти оригінальність. З цією здатністю мислення будуть розвиватися такі якості як гнучкість, безпосередність, сміливість, готовність припускатися помилок, відкритість, ініціативність Психолого-педагогічні джерела свідчать,що розвиток креативного мислення по-перше, спирається на уяву, яка, у свою чергу, нерозривно пов'язана з емоціями і відчуттями людини, з творчою інтуїцією, асоціативним та логічним мисленням, з навичками розуміння творів образотворчого мистецтва


З власного досвіду роботи я помітила, що іноді зустрічаються діти, які справляють враження справжніх художників. Але при вивченні результатів зображувальної діяльності виявляється, що творчості в їх роботі немає. Тому, працюючи з дітьми намагаюся розвинути дитячу фантазію засобами зображувальної діяльності , уміння бачити світ за допомогою нетрадиційних технік малювання.


Образотворче мистецтво відіграє велику роль у формуванні гармонійної особистості. Зокрема, нетрадиційне малювання значною мірою впливає на розвиток художнього смаку дітей і являється однією з складових частин загального процесу її виховання.


Способом нетрадиційного малювання можна роздивитись внутрішній світ дитини, відчути її неповторність і своєрідність, визначити емоційний стан, якісь скриті комплекси, проблеми чи страхи. Образи, які виникають в уяві дитини і відтворюються на папері ,здатні допомогти виявити та передати таким безпечним і своєрідним способом всі ті думки, почуття, прагнення та бажання, які так складно передати словами. Нетрадиційне малювання і образотворча діяльність відіграють важливу роль в основному психічному та інтелектуальному розвитку дитини. Адже орієнтуватися потрібно не на кінечний продукт – власне малюнок, а на сам процес малювання, в ході якого дитина виражає свою індивідуальність та формує ряд можливостей. Уява дитини розвивається дуже інтенсивно, особливо у віці від 5 до 15 років. Позбавляючи дитину молодшого віку можливості малювати навіть щось незрозуміле, ми позбавляємо її здатності фантазувати і уявляти, знижуємо можливості її творчого розвитку і, як наслідок, гасимо інтерес до мистецтва, творчої діяльності і краси вцілому. Зосереджуючи увагу на різних сторонах оточуючого світу, можна навчити дитину відтворити це в їхніх малюнках і роботах. Таким чином поступово сформується творчий підхід, який є дуже необхідним не лише для написання малюнків, картин, інші види творчих робіт, а й у повсякденному житті.


Не слід очікувати від дітей миттєвих успіхів і геніальних творів, адже не це є головною метою малювання. Усі діти по-своєму талановиті, кожна має творчий потенціал, який позитивно впливає на формування особи в цілому та її естетичні уподобання, зокрема. Кожна дитина – індивідуальність, і для кожної необхідно знайти підхід. В першу чергу слід її зацікавити, бо кожна робота, тим паче малювання повинно проходити із задоволенням. Отже, при нетрадиційному малюванні дитина може сміливо виражати свої почуття та емоції, малювати без заборон і правил, що ще більше її заохочуватиме. Малюючи фарбами, можна сміливо змішувати кольори, використовувати руки, пальці,воскові свічки, сіль, засушене листя та інші підручні предмети, які допоможуть у створенні творчих робіт. Важливо не обмежуватись лише запрограмованими видами образотворчої діяльності, а творчо підходити до цього процесу.


Чим більш різноманітними будуть умови для образотворчої діяльності, зміст, форми, методи і прийоми роботи з дітьми, а також матеріали, з якими вони працюють, тим ефективніше будуть розвиватися дитячі художні здібності.


Нетрадиційні техніки малювання – це поштовх до розвитку уяви, творчості, прояву самостійності, ініціативи, вираження індивідуальності. Застосовуючи і комбінуючи різні способи зображення в одному малюнку, діти вчаться думати, самостійно вирішувати, яку техніку обрати, щоб надати художньому образу найбільшої виразності


Використання нетрадиційних технік малювання на уроках образотворчого мистецтва має велике значення для художньо естетичного розвитку та розвитку емоційної чутливості, формування стійкого інтересу до образотворчої діяльності, розвитку практичної умілості та вправності, формування загальнокультурної компетентності.


Нетрадиційні техніки малювання допомагають:


- налагодити ефективну комунікативну взаємодію з дітьми під час спільної художньо-творчої діяльності;


- більш глибоко пізнати внутрішній світ кожної дитини, відчути її неповторність, особистісну своєрідність, визначити потреби та інтереси;


- діагностувати емоційний та психічний стан дитини.


Діти дуже люблять працювати в нетрадиційних техніках. Так, вивчаючи у 5 класі тему «Графіка. Види графіки. Графічні техніки», пропоную учням створити графічну композицію в техніці монотипії «Старезний в'яз, покручене гілляччя». Монотипія – одна з найпростіших нетрадиційних технік малювання для дітей, яка сприяє розвитку уяви, фантазії., логічного мислення. Робота в даній техніці вимагає зосередженості, акуратності, уважності. В процесі виконання монотипій з учнями можна закріпити поняття колірної гами, знання елементарних законів кольорознавства, сприяти розвитку вміння аналізувати, порівнювати. Наступною цікавою технікою для дітей є техніка «Акварель+воскова свічка». Коли дитина працює восковою свічкою, то вона самостійно відкриває цілий спектр художніх можливостей цього матеріалу: можна проводити товсті лінії , можна – смужки, можна малювати плями, швидко зафарбовуючи великі простори. Воскові крейди залишають на папері яскравий слід, який відштовхує воду.


Якщо на аркуші намалювати контур восковими свічками , а потім покрити весь аркуш аквареллю, то можна буде побачити, що цей контур не зафарбувався, акварель з лінії ніби «сповзла». Ця техніка сприяє розвитку просторового, логічного та творчого мислення дітей. Саме таку техніку я використовувала при вивчені теми «Пейзаж. Історія пейзажу» (6 клас). Учні виконували замальовку зимового пейзажу, застосовуючи воскову свічку. Як діти дивувались, коли розфарбувавши аркуш, перед ними з'явились засніжені дерева. А потім ще вологий папір притрусили звичайною сіллю. Суть цієї техніки полягає у тому, що коли сіль потрапляє на вологий шар акварельної фарби, то вона вбирає воду і відштовхує пігмент. Завдяки цій здатності, навколо кристалів солі утворюються світлі плямки невизначеної форми. В залежності від розмірів крупок солі, плямки можуть утворюватись різні за розміром, створюючи уявлення мерехтіння, сяяння.


Робота у цій техніці наповнює душі дітей позитивними емоціями, розвиває уяву, фантазію, моторику рук, логічне мислення, а також уважність, спостережливість та інтерес до образотворчої діяльності.


Коли у 5 класі вивчалась тема «Лінія та силует у рисунку», діти працювали у техніці «Малювання набризком»(Скрап). Шаблонами слугували засушене листя, рослини. Ця техніка вимагає від дитини зосередженості, уважності, акуратності та приносить задоволення як від самого процесу, так і від отриманого результату. Сприяє розвитку уяви, фантазії, творчих здібностей.


Дуже сподобалось учням 7 класу створювати аплікацію із яєчної шкарлупи з пофарбуванням аквареллю зверху. Таку техніку я застосувала, коли вивчали тему «Архітектура і місто. Середньовічний замок». Об'ємна шкарлупа створювала враження потрісканого каміння.


Щоб вітальна листівка вийшла привабливою в учнів 5класу, ми її виготовили в техніці «Відбитки листя». Покривається пензлем листя дерева фарбами різних кольорів, потім прикладають його до паперу забарвленою стороною для отримання відбитка. Кожного разу береться новий листок. Черешки у листя можна домальовувати пензлем, прожилки промиваються пензлем.



Знаходячись в постійному творчому пошуку, намагаюсь власним прикладом спонукати учнів до творчої діяльності і розвитку здібностей, постійно працюю над підвищенням свого загального, науково - методичного та професійного рівня. Опрацьовую нові видання науково - популярної літератури, професійну періодику. Слідкую за появою нових матеріалів, технік, посібників, користуючись інтернетом. Усі цікавинки застосовую на своїх уроках уроках.

Урок №1. Ботанічні замальовки. Створення композиції "Осіння гілочка"

Урок № 1

Тема:Ботанічні замальовки . Створення композиції "Осіння гілочка"

Мета: формувати поняття про графіку як лаконічну мову образотворчого

            мистецтва , ознайомити учнів з основними виражальними засобами

            графічної мови .       

Домінуюче  завдання: вчити використовувати лінію та її можливості для

            створення         графічних  образів.                       

Супутнє завдання:розвивати прагнення до творчого пошуку,естетичні смаки;

            виховувати інтерес до творчої діяльності , уміння відчувати і бачити

            навколишній світ.

Техніка і матеріали: аркуш паперу, олівці, гелеві ручки , фарби , пензлі.

Терміни і поняття:   ботанічні замальовки

Дидактичний матеріал: підручник «Образотворче мистецтво»5кл. С.М.Желєзняк О.В. Ламонова с. 20-23, репродукції картин І.Шишкіна Леонардо да Вінчі,презентація « Ботанічні замальовки», гербарій, гілочки з листочками .                                                            

Хід  уроку

I.  Організаційний  момент.

II. Оголошення теми та мети уроку

III. Мотивація навчальної діяльності

     Сьогодні на уроці ми здійснимо уявну мандрівку у царство рослин та поспостерігаємо за природою. Лише уважна людина може точно відобразити на папері побачене ,оволодіти художньою грамотою,отримати насолоду від чарівного відтворення на папері об'ємного навколишнього світу. Багато хто вважає ,що художником можна стати ,вивчивши якісь формули. Та насправді, якщо ми хочемо навчитися малювати, ми маємо весь час спостерігати природу і життя навколо себе. Адже природа – головний учитель.

   IV. Вивчення нового матеріалу

   1.Слово  вчителя

Спостережливість виховується під час зображення невеличких дрібниць,побачених у природі: листя ,квітів ,трави ,стовбура старого дерева. Це так звані ботанічні замальовки. Замальовка — малюнок з натури, виконаний переважно поза майстернею з метою збагачення матеріалу для значнішої роботи або задля практичного вправляння (може бути дуже деталізованою). Часто художники, щоб закріпити навички у зображенні  рослин ,замальовують ту саму  рослину  у різних положеннях. У такий спосіб вони працюють над натурою.

Натура(у практиці образотворчого мистецтва) — те, що є предметом зображення для художника.  

           Колись , у далекі часи, коли люди ще не винайшли фотоапарат , ботанічні замальовки давали єдину змогу розповісти , як виглядали рослини в різних кінцях планети. Адже засушена квітка не давала змоги уявити,як вона виглядала насправді у природі. (Показ гербарію)

3.Організація сприймання творів мистецтва

V. Практична діяльність учнів                                                                                                                        1. Підготовчі вправи.

Учні виконують вправи на різні  типи ліній. Діти виявляють , що лінії можуть бути експресивні ,суворі, насичені,гострі,колючі,легкі.

2.Творча робота учнів

      - композиційна побудова;

      - порівняння пропорцій зображення загалом і пропорцій різних  його       частин:довжини до висоти;

      - уточнення та конкретизація композиції;

      - об'ємне вирішення композиції(виявлення найсвітліших та найтемніших місць зображення)

VI.Аналіз та оцінювання учнівських робіт

VII.Підсумок уроку                                                                                                                                - Що таке ботанічні замальовки?Який характер мають лінії?

VIII. Домашнє завдання

      Завершити творчу роботу

Урок №2. Графіка. Види графіки. Графічні техніки: гравюра, ліногравюра, ксилографія, офорт, літографія.

Урок № 2

Тема:   Графіка. Види графіки. Графічні техніки: гравюра, ліногравюра, ксилографія, офорт, літографія.

Мета:  

• ознайомити  учнів з видами графіки та різноманітними графічними техніками;  
• розвивати загальні та художні здібності;
• формувати образне, логічне, просторове мислення; 
• виховувати акуратність, увагу, естетичні смаки.

Домінуюче завдання: формувати навички та уміння роботи у техніці монотипії

Техніка і матеріали:  декілька аркушів паперу, гуаш, засіб для миття посуду або рідке мило, пензлі.

Терміни та поняття:  гравюра, ліногравюра, ксилографія, літографія, офорт, монотипія.

Дидактичні матеріали: підручник «Образотворче мистецтво» 5 кл. С.М.Желєзняк О.В. Ламонова  26-29ст.,репродукції картин і графічних творів відомих художників ,навчальні роботи.

Хід   уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань

-Що таке графіка? 

-Які засоби графічної мови ви знаєте?

III. Оголошення теми та завдань уроку

Ми сьогодні на уроці продовжуємо мандрувати країною «Графіка».

Графіка - це один із видів образотворчого мистецтва , основою якого є малюнок. Графічні твори , на відміну від живописних ,передають найголовніше без зайвих деталей. Вони можуть бути виконані чорно-білими , іноді кольоровими.

IV.Вивчення нового матеріалу

 1.Слово вчителя(Демонстрація презентації)

Види графіки дуже різноманітні. Самостійні, окремі твори називають станковою графікою.

У повсякденному житті ми найчастіше зустрічаємося з ужитковою графікою.

Це поштові марки, афіші, малюнки на упаковках, тощо.

Розкрийте книжку - і перед вами - книжкова графіка: оформлення обкладинки, ілюстрації.

Графіка охоплює дві групи  художніх творів: рисунок і друковану графіку.

Рисунок вважається унікальним, бо існує тільки в одному екземплярі. На відміну від рисунка,друкована графіка існує в багатьох екземплярах. Щоб їх отримати використовували гравюру.

Друкована  гравюра - зображення на твердому матеріалі, яке покривають фарбами, а потім відбивають на папір.

Існують різноманітні техніки гравюри: ксилографія - гравюра на дереві, ліногравюра -  гравюра на лінолеумі, офорт – гравюра на металі, літографія –

гравюра на камені.

         Для ліногравюри та ксилографії малюнок вирізують на основі різцями різної конфігурації. Залежно від форми різця, лінія, яку він залишає, може бути тоненькою, або широкою. Потім на форму наносять друкарську фарбу. Друкують ліногравюру та ксилографію на друкарському пресі. При цьому шар фарби з основи переходить на папір.

Основа для офорту – металева пластина. Її вкривають спеціальним лаком і малюють, знімаючи лише лак. Потім занурюють пластину в кислоту і вона виїдає заглибини в металі. М’який папір наче виймає фарбу із заглиблень.

На основу для літографії наносять малюнок спеціальним олівцем. Відбиток дуже нагадує акварельний малюнок.

 V. Практична частина уроку

1.Пояснення вчителя

Сьогодні ми теж спробуємо створити графічну композицію в техніці монотипії. Монотипія-це відбиток фарби з  будь-якої поверхні на папір. Такий відбиток існує в одиничному екземплярі,на що вказує часточка «моно»(один) у назві.

-         Розведіть фарби в невеличких пляшечках і додайте до них трохи мильного  розчину в пропорції 1:5.Фарби мають бути не зовсім рідкі,але не дуже загусати.

-         Ручкою намалюйте старого в'яза на обкладинці для зошита.

-         Пензлем нанесіть фарби на поліетиленову обкладинку , підібравши кольори,які вам подобаються , і дайте їм трішечки розчинитись одна в одній.

-         Швидким рухом до обкладинки притисніть аркуш паперу на півхвилину-хвилину.

-         Роз'єднайте їх ,а відбиткам дайте висохнути.

-         Розгляньте отриманий результат .

-         Пензлями і фарбою або іншими матеріалами домалюйте свою роботу,додавши деталі й елементи ,яких не вистачає.

2. Індивідуальна робота.

     Вчитель допомагає дітям розвести фарби .

VI. Перевірка та оцінювання учнівських робіт,організація виставки.

VII. Підсумок уроку

   - Що нового ви дізнались на уроці?

VIII.Домашнє завдання

   Підготувати повідомлення про силует.

Урок № 3 Тема: Лінія та силует у рисунку. Створення композиції «Рибка в акваріумі»

Урок № 3

Тема :   Лінія та силует у рисунку. Створення композиції «Рибка в

               акваріумі»

Мета:  дати уявлення про силует як засіб виразності графіки.

Домінуюче завдання:  створити узагальнені силуетні та лінійні зображення      риб .

Супутнє завдання: розвивати конструктивні навички ,формувати  творче

                               мислення , розширювати пізнавальний інтерес до

                               образотворчого мистецтва, розширювати

                               кругозір;виховувати естетичне сприйняття

                               навколишнього світу,стимулювати розвиток

                               допитливості.

Техніка і матеріали:  Альбоми , гуашеві або акварельні фарби,олівець,

                              гумка,пензлі,фломастери,гелеві ручки.

Дидактичний матеріал: силуетні рисунки Г.Нарбута

Хід   уроку

 I.Організаційний момент.

II.Актуалізація опорних знань

-Що таке графіка?

-Що є основою графіки?

 III.Оголошення теми та завдань уроку

-У графічному малюнку художник може обмежитися тільки лінійними контурами , може заповнити їх усередині й одержати силует , може за допомогою ліній створити ілюзію об'єму , а може доповнити малюнок кольором.

- Сьогодні на уроці ми спробуємо створити лінійний і силуетний рисунок рибки в акваріумі.

    IV. Вивчення нового матеріалу

1.  Пояснення вчителя

- Лінійний рисунок-рисунок,засобами якого є тільки лінії. У лінійних рисунках майстрів ви ніколи не побачите зайвих деталей , зайвих ліній. Часто через весь аркуш іде лише одна лінія , але в ній і рух , і характер, і настрій. 

Силует - це площинне, однотонне, тіньове зображення. Назва „ силует” пішла від прізвища французького державного діяча, який жив у XVІІІ ст. . Одного разу  на нього було зроблено карикатуру у вигляді тіньового профілю. Звали цього діяча Е. де Силует.

У вигляді силуету зображували портрети, сцени з життя, натюрморти. Силуетними зображеннями захоплювалося багато художників, у тому числі видатний український графік Г. Нарбут. 

          Інколи художники ,щоб зображення вийшло точніше , виконували силует не суцільною плямою ,а з білими проміжками між окремими його частинами.

Оскільки силует дуже нагадує тінь предмета, ми звернемося до історії театру тіней. Мабуть, перший тіньовий театр з’явився ще в первісному суспільстві,

Коли світло від вогню і пальці рук дали змогу передати зображення звірів та птахів. Дуже поширений тіньовий театр в країнах Середньої Азії-Індії, Терції, острові Ява. Плоскі шкіряні ляльки грають фрагменти героїчних епосів, міфів, легенд.

 IV. Практична частина.

       1.Олівцем на аркуші паперу скомпонуйте зображення.

       2.Деталізуйте частини зображення,продумуючи деталі.

       3.Виправте помилки в побудові та композиційному розміщенні частин

          зображення.

       4.Підготуйте малюнок до подальшої роботи: зітріть усі допоміжні

          лінії,які ви використовували для побудови,зайві лінії.

       5.Фломастером або гелевою ручкою зробіть лінійний рисунок , 

          проробляючи деталі.

       6.Повторіть підготовчий малюнок на іншому аркуші і,використавши

          фломастер або фарби , створіть силует.

       7.Порівняйте отримані результати.

V.  Аналіз та оцінювання учнівських робіт.

      Після закінчення роботи  вчитель організовує виставку учнівських робіт.

VI. Підсумок уроку.

Силуетне зображення дуже лаконічне і виразне. З його допомогою можна виконувати  реалістичні та декоративні зображення.

VII. Домашнє завдання

       Підготувати повідомлення про композицію.

Урок № 4 Тема: Прийоми композиції. Створення композиції «Радість»

Урок № 4

Тема: Прийоми композиції. Створення композиції «Радість»

Мета: Продовжувати ознайомлювати учнів з основами композиції, дати  

            поняття про симетричну , динамічну та три частинну  

            композицію;розвивати просторове ,логічне мислення, вміння

            аналізувати, узагальнювати;виховувати в учнів акуратність ,увагу.

Домінуюче завдання: вчити створювати динамічну

                                   композицію,використовуючи основні прийоми.

Техніка і матеріали: Альбоми, гуашеві або акварельні

                                      фарби,олівець,гумка,пензлі,фломастери,гелеві ручки.

Терміни і поняття:Композиція,тло,пляма,тональний контраст.

Дидактичні матеріали:Репродукції картин Рембрандт «Зречення апостола

                                        Петра»,Леонардо да Вінчі «Битва під

                                         Ангіарі»,Ф.Кричевський «Наречена»,

                                         підручник «Образотворче мистецтво» 5 кл.

                                        С.М.Желєзняк О.В. Ламонова  ст.37-41.,учнівські зразки.

Хід уроку

I.Організаційна частина уроку

II.Актуалізація опорних знань

-Що таке композиція?

-Які особливості сприйняття властиві людині?

III.Оголошення теми та мети уроку

-Сьогодні на уроці ми продовжуємо ознайомлюватись з основами композиції та композиційними прийомами.

IV.Вивчення нового матеріалу

  1.Пояснення вчителя

 Ми часто у своєму житті компонуємо різні речі: прикрашаємо кімнату,складаємо букет квітів,тобто шукаємо таке положення речей одна відносно одної,коли вони будуть виглядати найвиразніше,відкидаємо зайве,підкреслюємо головне. Ми творимо красу. Це і є мета композиції.

        До головних композиційних прийомів належать: ритм, симетрія, асиметрія, статика, динаміка, рівновага частин композиції та виділення

сюжетно-композиційного центра.  

Ритм — універсальна природна властивість, чергування будь-яких елементів у певній послідовності.   Він присутній як у багатьох явищах дійсності, так і в мистецтві ,ритм завжди передбачає рух. Більшість явищ природи певним чином пов’язані з ритмом — серцебиття, дихання, обертання планет.

Іншими прийомами композиції є симетрія та асиметрія у зображенні.

 Симетрія як композиційний прийом — це чітка послідовність розташу- вання, поєднання елементів, частин відповідної структури творів.   

        Принцип симетрії, яким художник керується у творчості, зустрічається у природі — кристали, листочки, квіти, метелики, птахи, тіло людини та ін. Симетрія надає творам мистецтва завершеності та цілісності.   

Асиметрія — відсутність будь-якої симетрії. Асиметрія виражає невпорядкованість, незавершеність. Вона за своєю суттю індивідуальна, тоді як основою симетрії є певна типологічна спільність.

Розглянемо композиційні прийоми — статику та динаміку.

         Динаміка та її протилежність — статика(урівноваженість) впливають

на емоції людини, визначаючи характер сприйняття зображення. Контраст

відношень створює динаміку як зоровий рух.  

 V. Практична частина уроку

Спробуємо створити композицію на вільну тему і надати їй динамічності або статичності. Тема композиції «Радість».

- На аркуші паперу олівцем скомпонуйте зображення.

- Деталізуйте частини зображення,продумуючи деталі.

- Підготуйте малюнок до подальшої роботи:зітріть усі допоміжні лінії,які ви використовували для побудови,зайві лінії.

- Зробіть колірне вирішення композиції.

VI. Аналіз та оцінювання учнівських робіт.

VII. Підсумок уроку

VIII. Домашнє завдання