Опис педагогічного досвіду з проблеми: «Розвиток креативного мислення шляхом
застосування нестандартних технік малювання »

На посаді вчителя образотворчого мистецтва в Жуківській ЗОШ I-II ст.я працюю з 1995 року. Закінчила Чернігівський державний педагогічний університет ім Т.Г.Шевченка. Загальний педагогічний стаж роботи 19 років. За результатами попередньої педагогічної атестації 2013 року маю кваліфікаційну категорію «спеціаліст I категорії». Викладаю предмет у 5-7 класах.


Розвивати творчі здібності, креативне мислення можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Тому своїм завданням вважаю - управляти процесами творчого пошуку учнів, йдучи від простого до складного: створення ситуації, що сприяє творчій активності та спрямованості дитини, розвиток її уяви, асоціативного мислення, здатності розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.


Одним з ефективнішим засобом досягнення мети є використання нетрадиційних технік малювання, які забезпечують позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяють розвитку креативного мислення. Креативність - це активність, що втілюється в продуктах творчості завдяки їй людина виражає себе, свій внутрішній світ, змінюючи його. Вона творить не тільки зовнішній світ, але й свій власний (внутрішній). Зображувальна діяльність є улюбленим видом діяльності дитини. Малювання - найперший і доступний спосіб вираження на папері своїх думок і переживань. Саме в малюванні з’являється можливість зрозуміти характер, творчі можливості дитини. Саме творчість допомагає дитині звільнитись від шаблонних дій, розмірковувати, самостійно приймати рішення. От чому розвиток творчих здібностей, креативного мислення є провідним у моїй роботі з дитиною.
Вважаю,щоб виховати творчу особистість, самому вчителю треба бути творчою людиною, професіоналом у своїй справі. Творчо викладати – означає постійно шукати нові шляхи активізації діяльності учнів на всіх етапах навчальної роботи, шукати нові, оригінальні форми пояснення матеріалу, вдосконалюватися самому, переймати досвід кращих вчителів. Учитель повинен вчитися протягом всього життя, прагнучи досягти вершини своєї педагогічної майстерності. Сучасному вчителеві необхідно вибрати те «зерно», що дасть змогу створити свою методику . У творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості.
Творчий підхід учителя до побудови та проведення уроку, насиченість різноманітними прийомами, методами та формами викладання зможуть забезпечити його ефективність.
І перед собою ставлю ряд певних обов'язків: не тільки навчити дітей малювати, але й зробити їх гідними послідовниками тих духовних цінностей, які заповіли нам талановиті предки. Я намагаюсь зробити свої уроки радісним відкриттям прекрасного, використовую твори літератури, музики, комп'ютерні презентації. Без них просто неможливо створити емоційну атмосферу для сприйняття.
Творчий підхід учителя до побудови та проведення уроку, насиченість різноманітними прийомами, методами та формами викладання зможуть забезпечити його ефективність.
І перед собою ставлю ряд певних обов'язків: не тільки навчити дітей малювати, але й зробити їх гідними послідовниками тих духовних цінностей, які заповіли нам талановиті предки. Я намагаюсь зробити свої уроки радісним відкриттям прекрасного, використовую твори літератури, музики, комп'ютерні презентації. Без них просто неможливо створити емоційну атмосферу для сприйняття.
Хай надалі надихає вас мистецтво,
А палітра хай натхнення надає.
Ми бажаємо вам віри у прекрасне,
Бо воно тепло і радість всім несе.


Розвиток креативності як здатності до творчості набуває сьогодні такої значущості тому, що вона є базовою якістю особистості, її ядром.. Оскільки заявлена концепцією освіти XXI століття особистісне орієнтована модель має впроваджуватися у життя, час повернутися обличчям до природної здібності дитини творити, підтримати , забезпечити для прояву сприятливі умови, стимулювати прагнення дітей робити по-своєму, виявляти оригінальність. З цією здатністю мислення будуть розвиватися такі якості як гнучкість, безпосередність, сміливість, готовність припускатися помилок, відкритість, ініціативність Психолого-педагогічні джерела свідчать,що розвиток креативного мислення по-перше, спирається на уяву, яка, у свою чергу, нерозривно пов'язана з емоціями і відчуттями людини, з творчою інтуїцією, асоціативним та логічним мисленням, з навичками розуміння творів образотворчого мистецтва


З власного досвіду роботи я помітила, що іноді зустрічаються діти, які справляють враження справжніх художників. Але при вивченні результатів зображувальної діяльності виявляється, що творчості в їх роботі немає. Тому, працюючи з дітьми намагаюся розвинути дитячу фантазію засобами зображувальної діяльності , уміння бачити світ за допомогою нетрадиційних технік малювання.


Образотворче мистецтво відіграє велику роль у формуванні гармонійної особистості. Зокрема, нетрадиційне малювання значною мірою впливає на розвиток художнього смаку дітей і являється однією з складових частин загального процесу її виховання.


Способом нетрадиційного малювання можна роздивитись внутрішній світ дитини, відчути її неповторність і своєрідність, визначити емоційний стан, якісь скриті комплекси, проблеми чи страхи. Образи, які виникають в уяві дитини і відтворюються на папері ,здатні допомогти виявити та передати таким безпечним і своєрідним способом всі ті думки, почуття, прагнення та бажання, які так складно передати словами. Нетрадиційне малювання і образотворча діяльність відіграють важливу роль в основному психічному та інтелектуальному розвитку дитини. Адже орієнтуватися потрібно не на кінечний продукт – власне малюнок, а на сам процес малювання, в ході якого дитина виражає свою індивідуальність та формує ряд можливостей. Уява дитини розвивається дуже інтенсивно, особливо у віці від 5 до 15 років. Позбавляючи дитину молодшого віку можливості малювати навіть щось незрозуміле, ми позбавляємо її здатності фантазувати і уявляти, знижуємо можливості її творчого розвитку і, як наслідок, гасимо інтерес до мистецтва, творчої діяльності і краси вцілому. Зосереджуючи увагу на різних сторонах оточуючого світу, можна навчити дитину відтворити це в їхніх малюнках і роботах. Таким чином поступово сформується творчий підхід, який є дуже необхідним не лише для написання малюнків, картин, інші види творчих робіт, а й у повсякденному житті.


Не слід очікувати від дітей миттєвих успіхів і геніальних творів, адже не це є головною метою малювання. Усі діти по-своєму талановиті, кожна має творчий потенціал, який позитивно впливає на формування особи в цілому та її естетичні уподобання, зокрема. Кожна дитина – індивідуальність, і для кожної необхідно знайти підхід. В першу чергу слід її зацікавити, бо кожна робота, тим паче малювання повинно проходити із задоволенням. Отже, при нетрадиційному малюванні дитина може сміливо виражати свої почуття та емоції, малювати без заборон і правил, що ще більше її заохочуватиме. Малюючи фарбами, можна сміливо змішувати кольори, використовувати руки, пальці,воскові свічки, сіль, засушене листя та інші підручні предмети, які допоможуть у створенні творчих робіт. Важливо не обмежуватись лише запрограмованими видами образотворчої діяльності, а творчо підходити до цього процесу.


Чим більш різноманітними будуть умови для образотворчої діяльності, зміст, форми, методи і прийоми роботи з дітьми, а також матеріали, з якими вони працюють, тим ефективніше будуть розвиватися дитячі художні здібності.


Нетрадиційні техніки малювання – це поштовх до розвитку уяви, творчості, прояву самостійності, ініціативи, вираження індивідуальності. Застосовуючи і комбінуючи різні способи зображення в одному малюнку, діти вчаться думати, самостійно вирішувати, яку техніку обрати, щоб надати художньому образу найбільшої виразності


Використання нетрадиційних технік малювання на уроках образотворчого мистецтва має велике значення для художньо естетичного розвитку та розвитку емоційної чутливості, формування стійкого інтересу до образотворчої діяльності, розвитку практичної умілості та вправності, формування загальнокультурної компетентності.


Нетрадиційні техніки малювання допомагають:


- налагодити ефективну комунікативну взаємодію з дітьми під час спільної художньо-творчої діяльності;


- більш глибоко пізнати внутрішній світ кожної дитини, відчути її неповторність, особистісну своєрідність, визначити потреби та інтереси;


- діагностувати емоційний та психічний стан дитини.


Діти дуже люблять працювати в нетрадиційних техніках. Так, вивчаючи у 5 класі тему «Графіка. Види графіки. Графічні техніки», пропоную учням створити графічну композицію в техніці монотипії «Старезний в'яз, покручене гілляччя». Монотипія – одна з найпростіших нетрадиційних технік малювання для дітей, яка сприяє розвитку уяви, фантазії., логічного мислення. Робота в даній техніці вимагає зосередженості, акуратності, уважності. В процесі виконання монотипій з учнями можна закріпити поняття колірної гами, знання елементарних законів кольорознавства, сприяти розвитку вміння аналізувати, порівнювати. Наступною цікавою технікою для дітей є техніка «Акварель+воскова свічка». Коли дитина працює восковою свічкою, то вона самостійно відкриває цілий спектр художніх можливостей цього матеріалу: можна проводити товсті лінії , можна – смужки, можна малювати плями, швидко зафарбовуючи великі простори. Воскові крейди залишають на папері яскравий слід, який відштовхує воду.


Якщо на аркуші намалювати контур восковими свічками , а потім покрити весь аркуш аквареллю, то можна буде побачити, що цей контур не зафарбувався, акварель з лінії ніби «сповзла». Ця техніка сприяє розвитку просторового, логічного та творчого мислення дітей. Саме таку техніку я використовувала при вивчені теми «Пейзаж. Історія пейзажу» (6 клас). Учні виконували замальовку зимового пейзажу, застосовуючи воскову свічку. Як діти дивувались, коли розфарбувавши аркуш, перед ними з'явились засніжені дерева. А потім ще вологий папір притрусили звичайною сіллю. Суть цієї техніки полягає у тому, що коли сіль потрапляє на вологий шар акварельної фарби, то вона вбирає воду і відштовхує пігмент. Завдяки цій здатності, навколо кристалів солі утворюються світлі плямки невизначеної форми. В залежності від розмірів крупок солі, плямки можуть утворюватись різні за розміром, створюючи уявлення мерехтіння, сяяння.


Робота у цій техніці наповнює душі дітей позитивними емоціями, розвиває уяву, фантазію, моторику рук, логічне мислення, а також уважність, спостережливість та інтерес до образотворчої діяльності.


Коли у 5 класі вивчалась тема «Лінія та силует у рисунку», діти працювали у техніці «Малювання набризком»(Скрап). Шаблонами слугували засушене листя, рослини. Ця техніка вимагає від дитини зосередженості, уважності, акуратності та приносить задоволення як від самого процесу, так і від отриманого результату. Сприяє розвитку уяви, фантазії, творчих здібностей.


Дуже сподобалось учням 7 класу створювати аплікацію із яєчної шкарлупи з пофарбуванням аквареллю зверху. Таку техніку я застосувала, коли вивчали тему «Архітектура і місто. Середньовічний замок». Об'ємна шкарлупа створювала враження потрісканого каміння.


Щоб вітальна листівка вийшла привабливою в учнів 5класу, ми її виготовили в техніці «Відбитки листя». Покривається пензлем листя дерева фарбами різних кольорів, потім прикладають його до паперу забарвленою стороною для отримання відбитка. Кожного разу береться новий листок. Черешки у листя можна домальовувати пензлем, прожилки промиваються пензлем.



Знаходячись в постійному творчому пошуку, намагаюсь власним прикладом спонукати учнів до творчої діяльності і розвитку здібностей, постійно працюю над підвищенням свого загального, науково - методичного та професійного рівня. Опрацьовую нові видання науково - популярної літератури, професійну періодику. Слідкую за появою нових матеріалів, технік, посібників, користуючись інтернетом. Усі цікавинки застосовую на своїх уроках уроках.